ще залежить від конкретного "мене". коли привід написати про книгу - самоствердитись за рахунок автора, це помітно, нмд.

є ж і методи об"єктивного аналізу, тіко читати їхні результат нудно зазвичай, тим більш нефахівцям. але включати якісь елементи - це ефективно, нмд.

тут інша проблема (чи не проблема). кожен термін перетворюється на код. якшо людина його не знає - вона перестане далі читати.
оптимістичний варіант - полізе питати в гугла, але так, мабуть, нечасто буває((

мені здається, що рідко хто вміє правильно виокремити те що "про мене") бо коли книга чіпляє, а не є прочитаною "для галочки" вона вплітається в оце саме "про мене" і стає його органічною часткою...

фішка в тому, що "я" буде присутнім у будь-якій діяльності людини - егоїстичної істотки на двох лапах, яка радіє з того, що позбавилася хвоста і спромоглася вимовити - ще й прочитавши! - це "здатність до абстрактного мислення". у справах "словесних" все це більш помітне. однак є одне "але": намагання когось позбутися вираження свого "я" робить його частково нецікавим для решти людей, що потребують весь час дивитися на ті "я" і підсвідомо їх порівнювати із власних.

а загалом -я тепер дуууже боюся писати чергову рецензію)

мені ідея з називанням "Я і книга XXX" видається направду вдалою. Це, принаймні, щиро. А щодо розповісти про книгу - це треба добре подумати. Я так одразу не скажу. Я запам'ятовую, як правило, тільки враження - а не автора і не назву там чи що. Це мені заважає багато в чому, вчитися наприклад, чи качати кіно з інтернету ))

ура, ти внутрі! -) паролю можна в профілі змінити - http://sumno.com/accounts/edit -profile/ = )