— спільнота блогів про культуру
Архів
Автор
Теґи автора
C.К.А.Й., анімація, Б.-О. Горобчук, Катерина Бабкіна, Київська Русь, короткометражне кіно та анімація, Кіріл Сєрєбрянніков, літературна критика, літературно-критичний журнал, молоді українські письменники, Олег Коцарев, рецензія, російське кіно, Сашко Ушкалов, ТБ Арт-центр, Черкаси, Юр'єв день, як сюда чіпляти відео, ідіотизм, Ірина Шувалока
ВсіКоментарі
Яйце-райце одна з улюблених казок мого дитинства....)
Прикільно
уй, я не зрозуміла була про Наталку Сняданко. Не так багато читала її рецензій, щоби виокремити особливості )))))
уяви, є:Р дуже проста формула: якщо ти знаєш автора реци - то все взагалі як два пальця, ділиш написане на авторські комплекси й уподобання, маєш істіну. якщо автора реци читаєш вперше - робиш висновки зі стилю й інших подібних моментів О:)
а іронія щодо наталки сняданко в тому, що в неї 90 відсотків тексту реци - одна велика цитата. вніманіє вапрос: нашо це потім своїм ім"ям підписувати?..
мабуть, я не романтик, бо як художній твір волію читати саме художній твір, а до рецензій ставлюсь цілком утилітарно)))
...останній абзац тексту статті говорить про те, що такі да, рецензії завжди є і мають бути суб'єктивними (Оля тоже не помітила мабуть). А щодо цитат з твору - вирвана цитата з твору може дуже видозмінюватися, а обрамлена правильним текстом - ілюструвати що завгодно. Причому в різному контексті - ілюструвати різні речі. Думаю, для тебе це теж не новина, і не тільки Наталка Сняданко володіє мовою достатньо, щоби цим користуватися ))
А взагалі - стаття саме про те, що рецензіями слід насолоджуватися, як художнім твором, но не забувати, що автор пише в першу чергу атсібятіну. А то є он люди, які з рецензій формують собі враження про книжку )))
ага, я скажімо, як і цей комент, сприймаю рецензії й літературні, й музичні - як окремий художній твір, й мені цікаво їх читати саме як художній твір, а не такими, як вони подані в "Критиці", скажімо, хоча - для своєї ніші чудове видання )))
але треба розуміти, що той чи інший автор пише більш чи менш рафіновано атсібятіну) як і письменники - завжди художня література й герої романів - більш-менш списані з автора й його найближчого оточення ) так і в рецензіях, імхо - переважатиме завжди )
... ну, якщо автор не Наталка Сняданко, бо тоді переважатиме, звісно, цитата з твору )))
Олю, ти кажецца не вловила іронії, як у всьому тексті, так і конкретно в епізоді з дипломною :)))))))))))))))
Рецензія - це авторський твір. Думаю, це такий самий живий текст, як і повість чи роман. І в тому, що рецензія відображує автора, його освіту, характер та ідеологію, нема нічого дивного, адже будь-який текст є еманацією автора.
Роздуми були б цікавими, якби не оці нав"язливі нагадування про "блискучу" дипломну та рецензії, що "легко читалися та написані якісною цікавою мовою" і діставали "дуже позитивні" відгуки від самого Родика... Шось це вино дуже сильно піниться. Мабуть, пора його переганяти на оцет.
оце збагнула, що не рахувала, чи виправдовуються мої очікування по рецензіях))) ворожити - це теж має сенс, хоч на чому) кажуть, правильні відповіді довкола нас уже є, їх тільки почути треба:) мож, так і з рецензіями? типу, знаки долі:)
не знаю, до пана Родика в мене виключно позитивне ставлення. А почесним рецензентом він в тексті названий, бо він рецензент був моєї дипломної ;) Що ж до висновків по рецензії - то це як ворожити на гральних картах ;) моя зацікавленість тою чи іншою книжкою після рецензії стільки ж разів виправдовувалася, скільки й ні
це точно було б цікаво)
ні, на "Гамлета" я не збиралася піднімати свою клавіатурку. тут просто, знову-таки, цікавий простенький особистісний збіг стається, от і все...
о, до речі, про почесного рецензента пана Родика. терпіти не можу його статей! вони мене дратують навіть тоді, коли моя оцінка з його збігається. в них завжди така самовпевнена пиха, таке переконання - шо то шо він думає і є найоб"єктивніша об"єктивність!!!
а робити висновки з рецензій цілком можна часто. причому по негативній реці я можу переконатись, що мене зацікавить книжка і навпаки.
спробую вгадати))) ви зібрались писати про "Гамлета" і вас пригнічує його авторитет? дуже розумію. мені он руки чухаються написати рецу на "догвіль" О:) тут правда ще слід додати, що я в кіно - ні в зуб ногою, так шо це може бути навіть смішно)))
у пропорції, та.
нібаїсь - ти ж не знаєш, на що вона буде. тому тут повне баїсь)
та, я знаю що не_дочитав окремо пишеться. пробіл не поставився )
так і реагую. мене тільки раз вкурвила рецензія в Афіші, тому що вона була ну дуже не про книжку, а про автора рецензії. А по-друге - в мене склалося стійке враження, що автор книжку недочитав. А ми ж пам'ятаємо, що страшні муки сумління саме за це навідуються до мене довгими ночами ;)
нібаїсь ;) а взагалі - позбутися цього Я зовсім мабуть не можна. Питання радше у вдалій пропорції ;)
Мені приходить на думку стаття, яку я читав в журналі Кіноколо, ще за 2006. Про війну кіно-критиків у Франції часів Годара та Трюфо. Там були два монументальних журнали, які між собою воювали. Раджу тобі почитати. Напевно знайдеш там щось спільне із власними думками.
Непогана стаття. Критики завжди вміють писати про себе. Інша справа, що в Україні літературної критики як не було, так і немає. А виникає вона спорадничо, і раз на раз не припадає.
хм. так, справді. от, я не читаю рецензій з метою вироблення враження про книгу, взагалі.
дякую за цікавий та щирий нарис.
цікаво, як ти сама, реагуєш на критику\рецензію щодо твої творів?
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
це так мило :)